Здоровий меніск виконує роль амортизатора, стабілізатора та забезпечує гладку поверхню для ковзання кісток колінного суглоба. Розрив меніска є дуже поширеною травмою, яка спричиняє біль та ефект «блокування», особливо часто зустрічаючись серед спортсменів.
Що таке меніск і які його функції?
Меніск — це структура всередині колінного суглоба, яка заповнює та амортизує простір між стегновою та великогомілковою кісткою. У кожному коліні є по два меніски: внутрішній (медіальний) та зовнішній (латеральний). Кожен із них складається з міцного волокнистого хряща і має форму півмісяця або літери «С».
Форма та розмір меніска дозволяють йому виконувати кілька надзвичайно важливих функцій для здоров'я суглоба:
- Діє як «подушка», запобігаючи тертю кісток одна об одну, що могло б призвести до їхнього пошкодження.
- Рівномірно передає навантаження по всій поверхні суглоба для його стабілізації.
- Сприяє змащенню поверхонь та забезпечує пропріоцепцію (відчуття положення тіла в просторі).
Важливо! Пошкодження меніска змінює біомеханіку коліна, і з часом порушення механіки навантаження на суглоб прискорює прогресування артрозу.
Симптоми розриву меніска
Ключовим симптомом є біль у колінному суглобі. Біль зазвичай локалізується в проекції меніска під час осьового навантаження на ногу та/або при обертальних рухах, поворотах і розворотах на коліні (наприклад, при виході з автомобіля). Ходьба по сходах може бути особливо болючою і часто провокує посилення набряку.
До інших симптомів належать:
- Відчуття «блокування» або клацання всередині суглоба, що призводить до запалення.
- Відчуття слабкості в нозі або відчуття, ніби коліно «підкошується» чи «вилітає». Це відбувається через зміщення фрагментів тканини розірваного меніска та набряк, які впливають на пропріоцепцію та роботу м'язів стегна.
- Візуально свіжа травма супроводжується набряком, суглоб часто стає гарячим на дотик (гіпертермія), і через це може бути важко повністю зігнути ногу. Застарілий розрив може не мати такого вираженого набряку.
Причини та види розривів
Меніск розривається внаслідок гострої травми (травматичний розрив) або через поступове зношування з часом (дегенеративний розрив).
Травматичні розриви
Зазвичай стаються у професійних спортсменів (футболістів, баскетболістів, волейболістів) або активних людей під час різкого повороту тулуба при фіксованій на землі стопі. Рідше до травми може призвести тривале перебування на колінах або підйом із глибокого присіду з вантажем.
Дегенеративні розриви (атравматичні)
Спостерігаються у пацієнтів старшого віку і зумовлені біологічною дегенерацією та руйнуванням структури меніска через роки навантажень. У таких випадках розрив може статися навіть при незначному повороті.
Основні типи розривів меніска:
- Горизонтальний (внутрішньоструктурний): часто пов'язаний із віковими змінами у пацієнтів старше 40 років. Зазвичай піддається консервативному лікуванню.
- Радіальний: проходить від внутрішнього краю меніска до зовнішнього і погано гоїться, оскільки зачіпає аваскулярну «білу зону».
- Поздовжній: проходить уздовж волокон; здатність до загоєння залежить від близькості до кровоносних судин.
- Типу «ручка лійки» (Bucket-handle): складний варіант поздовжнього розриву, де частина меніска зміщується в центр суглоба, защемлюється при згинанні та викликає болючу блокаду.
- Клаптевий: варіант горизонтального розриву з відшаруванням тканини, що викликає раптовий біль.
- Пошкодження кореня меніска: розрив зв'язки, яка фіксує ріг меніска до великогомілкової кістки. Потребує оперативного лікування для збереження суглоба.
Діагностика
Для точної постановки діагнозу лікар-ортопед проводить:
- Клінічні тести: Найважливішим є тест МакМюррея (McMurray test), під час якого поява болю, клацання або тертя свідчить про наявність розриву.
- Рентген: необхідний, щоб виключити переломи та артроз.
- МРТ високої роздільної здатності: золотий стандарт діагностики, що дозволяє побачити точне розташування та характер розриву.
Часті запитання
Чи може меніск зростися сам? Здатність до самовідновлення обмежена кровопостачанням. Тільки зовнішня третина меніска («червона зона») має судини, тоді як внутрішні дві третини («біла зона») є аваскулярними, тому розриви в цій ділянці самостійно не гояться.
Чи можна ходити з розірваним меніском? Звичайна ходьба без різких поворотів та скручувань зазвичай переноситься добре. Проте якщо активність викликає біль, вона погіршує стан розриву.
Що буде, якщо не лікувати розрив? Без лікування розрив може прогресувати, а поступова втрата тканини меніска призводить до підвищеного навантаження на хрящ, що значно прискорює розвиток остеоартрозу.
Методи лікування
Вибір методу лікування залежить від того, чи є травма гострою чи дегенеративною, а також від місця пошкодження та стану тканини меніска.
Консервативне (безопераційне) лікування
Дегенеративні розриви часто успішно піддаються консервативному лікуванню.
- Медикаментозна підтримка: пероральні нестероїдні протизапальні засоби для зниження болю.
- Фізична терапія та зміцнення м'язів: відновлення м'язового тонусу після того, як вщухне гострий біль.
- Ін'єкційна терапія: використання збагаченої тромбоцитами плазми (PRP-терапія) або гіалуронової кислоти.
Якщо пошкодження знаходиться в зоні з хорошим кровопостачанням і забезпечується повноцінний спокій, загоєння може тривати від 4 до 6 тижнів.
Хірургічне лікування
Фрагментовані дегенеративні розриви та більшість гострих травматичних розривів потребують оперативного втручання. Показаннями до операції є локалізація, розмір пошкодження, етіологія (травма), рівень фізичної активності пацієнта, а також інтенсивність болю та наявність механічних симптомів (блокування суглоба).
Сьогодні застосовуються два основні підходи:
- Резекція (меніскектомія): часткове видалення пошкодженої частини меніска. Хірургія найефективніша при великих травматичних розривах, що обмежують рухливість.
- Шов меніска (відновлення): сучасна медицина максимально спрямована на збереження органу.
Рекомендація лікаря: Часто розриви менісків поєднуються з пошкодженнями зв'язок (наприклад, ПКС). Шов меніска має набагато кращі шанси на успіх, якщо одночасно проводиться стабілізація коліна шляхом пластики хрестоподібної зв'язки.